Метод зеленої ручки

У своїй педагогічній праці я враховую емоційний стан школярів, задля досягнення поставленої мети намагаюся створити ситуацію успіху. У зв'язку з цим мене зацікавив

метод "зеленої ручки", який розробила психолог Тетяна Іванко, коли займалася зі своєю донькою підготовкою руки до письма.

Цей принцип "зеленої пасти" можна використовувати і в інших сферах навчання і виховання. Він вчить учня будь-якого віку не концентруватися на невдачах, а помічати свої успіхи. Отже, в чому суть: Коли дитина вчилася писати, мама не підкреслювала червоною ручкою помилки дитини, як це роблять у школі. Вона виділяла зеленою ручкою ті букви і гачечки, які виходили у дитини добре. Дівчинці це дуже подобалося і завжди після кожного рядка вона запитувала: «Мамо, яка вийшла найкраще ?». І так раділа, коли мама обводила кращу букву зі словами: «Ідеально!». У чому різниця між підходами?

1. У випадку підкреслення помилок червоною ручкою, ми концентруємося на помилках. Що відкладається в фотопам'яті? Правильно, ті букви, які написані недбало, те, що неправильно. Чи побачили ви за цими червоними підкресленнями ідеально написані літери? Ні! Хочемо ми цього чи ні, але підсвідомо ми запам'ятовуємо те, що виділено.

2. У другому випадку ми концентруємося на тому, що зроблено правильно. Ми отримуємо зовсім інші емоції, інше сприйняття. Хочемо ми чи ні, але підсвідомо ми прагнемо повторити те, що було ідеальним. Це зовсім інша внутрішня мотивація - не прагнення уникнути помилки, а прагнення зробити добре.

А тепер увага, запитання: як виділені помилки в зошиті впливають на подальше доросле життя? Відповідь очевидна. Ми з дитинства звикаємо концентруватися на недоліках, на тому, що неправильно, на тому, що нам здається поганим. Нас привчали до цього в школі за допомогою червоної пасти, нас привчали до цього вдома, коли частіше робили зауваження за те, що зроблено неправильно, ніж хвалили за те, що ми зробили добре. З 20 написаних в ряд гачків підкресленим був тільки один. Тобто 19 були написані добре, а 1 - неідеально. Чому ж ми сконцентровані на цьому одному? Ось ця звичка (виділяти червоним погане), яку ми відточуємо з самого дитинства і яку ніяк не витравити з нашої свідомості в дорослому віці, і стає найчастішою причиною незадоволеності в житті. На чому фокус, те й росте. На що спрямована увага, те й збільшується. З дитинства все починається, з дитинства ми перетягуємо у доросле життя всі наші звички і навички, і не всі з них служать нам на добро. Впроваджуючи принцип «зеленої ручки», ви побачите, що навіть якщо ви не вказуєте дитині на помилки, вони поступово зникають самі собою, тому що дитина прагне зробити все відмінно сама, зі своєї доброї волі. Автор: Тетяна Іванко

#методики #психологія